Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 липня 2015 року Справа № 916/2080/14

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

Плюшка І.А. - головуючого, Самусенко С.С. - доповідача,Татькова В.І.,

розглянувши касаційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод" на рішення та постанову господарського суду Одеської області від 09 грудня 2014 року Одеського апеляційного господарського суду від 30 квітня 2015 рокуу справі№ 916/2080/14 господарського судуОдеської області за позовомПублічного акціонерного товариства "УкрСиббанк"доПриватного акціонерного товариства "Одеський коньячний завод"третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Товариство з обмеженою відповідальністю "Надія" про звернення стягнення на предмет застави в сумі 233 382 грн. 98 коп. за участю представника від відповідача: Авраменко О.А.

ВСТАНОВИВ:

ПАТ "УкрСиббанк" звернулося до господарського суду із позовом до ПрАТ "Одеський коньячний завод" про звернення стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів від 20.12.2005, а саме: на автомобіль марки AUDI модель А6, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер АА 1400 ВМ.

Рішенням господарського суду Одеської області від 09.12.2014 (судді: Горячук Н.О. - головуючий, Желєзна С.П., Шаратов Ю.А.), залишеним без змін постановою Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 (судді: Мацюра П.Ф. - головуючий, Лисенко В.А., Ярош А.І.), задоволено позов ПАТ "УкрСиббанк", звернуто стягнення на предмет застави за договором застави транспортних засобів від 20.12.2005, а саме на автомобіль марки AUDI модель А6, 2005 року випуску, державний реєстраційний номер АА 1400 ВМ, номери агрегатів - шасі (кузов, рама, коляска) №WAUZZZ4F26N077784, свідоцтво про реєстрацію транспортного засобу серія ААС №526503, видане МРЕВ 8 м. Києва, що належить на праві власності ПрАТ "Одеський коньячний завод" в рахунок погашення частини заборгованості ТОВ "Надія" за кредитним договором №929-08 Ф від 01.07.2005 у сумі 233382,98грн. Визначено спосіб реалізації предмету іпотеки - шляхом продажу вказаного автомобіля на публічних торгах в порядку, встановленому законом за початковою ціною на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна, на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Стягнуто з ПрАТ "Одеський коньячний завод на користь ПАТ "УкрСиббанк" 4667, 64 грн. судового збору.

Господарські суди виходили із того, що у зв`язку із невиконанням ТОВ "Надія" зобов`язань за кредитним договором позовні вимоги ПАТ "УкрСиббанк" обґрунтовано та доведено.

Не погодившись із судовими рішенням ПрАТ "Одеський коньячний завод" звернулося до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить їх скасувати, прийняти нове рішення про відмову у позові.

Скаржник, зокрема, посилається на порушення ст.9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", ст.ст. 388, 267 ЦК України.

Статтею 9 вказаного закону встановлено обмеження переходу обтяження до нового власника, а саме: відчуження майна в ході проведення господарської діяльності.

Скаржник стверджує, що надав до суду першої інстанції всі належні докази на підтвердження наявності підстав для застосування вказаної норми.

Основним видом діяльності ТОВ "Надія" є оптова та роздрібна торгівля, тобто ТОВ "Надія" є автосалоном. Відповідач придбав спірний автомобіль у автосалоні і не був обізнаний про наявну заставу.

Також скаржник стверджує, що судами неправомірно відхилено заяву відповідача про застосування строку позовної давності.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 26.06.2015 у справі №916/2080/14 касаційну скаргу прийнято до провадження.

Відповідно до вимог статті 1117 Господарського процесуального кодексу України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права.

З дотриманням передбачених законодавством меж перегляду справи в касаційній інстанції, заслухавши суддю-доповідача, представника відповідача, обговоривши доводи касаційної скарги та перевіривши правильність застосування норм матеріального та процесуального права господарськими судами попередніх інстанцій, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Господарськими судами попередніх інстанцій встановлено, що 01.07.2005 між АТ "УкрСиббанк" правонаступником якого є ПАТ "УкрСиббанк" як кредитором та ТОВ "Надія" як позичальником укладено кредитний договір №929-08 Ф та додаткові угоди, за якими позичальнику надано кредит у сумі 928000 грн. зі строком повернення не пізніше 30.06.2011.

20.12.2005 між ТОВ "Надія" та ПАТ "УкрСиббанк" укладено договір застави, за яким в якості забезпечення виконання зобов`язань позичальника за кредитним договором банком прийнято в заставу, зокрема автомобіль AUDI А6, 2005 року випуску, реєстраційний №ВН2564АН.

Згідно ч.1 ст.1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Суди вказали, що у зв`язку із неналежним виконанням зобов`язань за кредитним договором станом на день розгляду справи заборгованість ТОВ "Надія" складає 933531,90 грн.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.20 Закону України "Про заставу" заставодержатель набуває права звернення стягнення на предмет застави в разі, якщо в момент настання терміну виконання зобов`язання, забезпеченого заставою, воно не буде виконано, якщо інше не передбачено законом або договором.

Згідно із ч.1 ст.590 ЦК України звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.1 ст.23, ч.1 ст.24 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відповідно до забезпечувального обтяження обтяжувач має право в разі порушення боржником забезпеченого обтяженням зобов`язання або договору, на підставі якого виникло забезпечувальне обтяження, одержати задоволення своєї вимоги за рахунок предмета обтяження в черговості згідно із встановленим пріоритетом.

Звернення стягнення на предмет забезпечувального обтяження здійснюється, зокрема, на підставі рішення суду.

У зв`язку із невиконанням ТОВ "Надія" зобов`язань за кредитним договором позивач 22.04.2014 зареєстрував в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна (реєстрація змін) відомості про звернення стягнення на предмет обтяження.

Висновки судів про наявність підстав для задоволення позовних вимог про звернення стягнення на предмет застави колегія суддів касаційної інстанції вважає передчасними з огляду на наступне.

Як встановлено господарськими судами попередніх інстанцій, боржником за кредитним договором №929-08 Ф від 01.07.2005 є ТОВ "Надія".

Договір застави від 20.12.2005 укладено банком як із заставодавцем теж із ТОВ "Надія".

В березні 2014 року позивачу стало відомо, що автомобіль AUDI А6, 2005 року випуску, реєстраційний №ВН2564АН відчужено ТОВ "Надія" без дозволу банку у власність ПрАТ "Одеський коньячний завод".

За даними ДАІ ГУ УМВС України в Одеській області вказаний автомобіль зареєстровано за новим власником ПрАТ "Одеський коньячний завод" та присвоєно реєстраційний №АА1400ВМ та МРЕВ 8 м. Києва, видано нове свідоцтво серія ААС №526503.

При розгляді спору про звернення стягнення на предмет застави з ПрАТ "Одеський коньячний завод" судам необхідно врахувати можливість для звернення стягнення на предмет іпотеки із обраного відповідача.

Господарськими судами розглянуто справу без залучення заставодавця (боржника) відповідачем у справі.

З урахуванням заявленого у цій справі предмета позову на підставі договору застави не залучення у справу відповідачем боржника (сторони по договору застави - заставодавця) не надає можливості суду встановити всі обставини справи і вирішити правильно спір.

За ст. 24 Господарського кодексу України господарський суд за наявністю достатніх підстав має право до прийняття рішення залучити за клопотанням сторони або за своєю ініціативою до участі у справі іншого відповідача.

Згідно ч.1 ст.47 Господарського процесуального кодексу України судове рішення приймається суддею за результатами обговорення усіх обставин справи.

Відповідно до ст.43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом; ніякі докази не мають для господарського суду заздалегідь встановленої сили.

За приписами процесуального законодавства, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного законодавства, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права та правильно витлумачив ці норми права.

У даній справі судові рішення обох інстанцій у вказаній вище частині не відповідають нормам процесуального права.

Господарські суди попередніх інстанцій належним чином не дослідили доводи та докази щодо наявності/відсутності підстав для задоволення позову до заводу про звернення стягнення на предмет застави згідно законодавства та договору застави.

Передбачені процесуальним законом межі перегляду справи в касаційній інстанції згідно ст.1117 ГПК України не дають їй права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.

Рішення та постанова у даній справі підлягають скасуванню з направленням справи на новий розгляд.

При новому розгляді справи суду слід врахувати вище наведене, визначитися із правильністю обраного способу захисту, встановити, чи зберігає свою силу обтяження автомобіля заставою із переходом права власності на нього, чи підлягає застосуванню в цьому випадку ст.9 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", розглянути питання щодо застосування/незастосування позовної давності, в залежності від встановленого прийняти законне і справедливе рішення.

Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119-11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ПрАТ "Одеський коньячний завод" задовольнити частково.

Рішення господарського суду Одеської області від 09.12.2014 та постанову Одеського апеляційного господарського суду від 30.04.2015 у справі №916/2080/14 скасувати.

Справу №916/2080/14 передати на новий розгляд до господарського суду Одеської області.

Головуючий суддя І. Плюшко

Судді: С. Самусенко

В. Татьков